Ви тільки подивіться на ці чебуреки, та що дивитися – треба пробувати! Такі смажили лише греки, а зараз і я, ідеальне податливе тісто із соковитою начинкою в середині.
Нарешті, я знайшла рецепт тіста для чебуреків, який шукала багато років. З самого дитинства, ще з молодших класів, я пам’ятаю смак тих чебуреків. Вони продавалися в наших шкільних буфетах і в чебуречній, аромат їх долинав далеко за межами.
Не було жодної людини, кому б не подобалися ці смаколики. Столики в чебуречній завжди були зайняті. Як тільки встигали кухарі готувати таку кількість смачних чебуреків! Які ж вони були?
Греки готували їх із свино-яловичого фаршу, а ось домашні з чотирьох сортів м’яса: баранини, свинини, яловичини та курятини. І у фарш для соковитості греки додавали трохи ар’яну – це домашня ряжанка.
Тісто не було хрумким. Звідки взагалі взяли цю моду, що тісто має бути хрумким? Ні. Готовий чебурек повинен бути м’яким, еластичним, шаруватим, його можна було згорнути у кілька разів, і воно не рвалося. А коли відкушуєш шматочок (треба було дуже акуратно), сік біг прямо по руках. Їсти їх бажано саме гарячими. Це таке задоволення, така смакота, що вся решта їжі тьмяніє перед їхньою величчю.
Інгредієнти:
Тісто:
- 500 г борошна
- 250 мл теплої води
- 1 ч. л. солі
- 15 мл горілки або коньяку
- 30-35 мл олії.
Фарш:
- 500 г м’яса
- 400 г цибулі
- сіль, перець, холодна вода.
Приготування:
У просіяне борошно всипаємо сіль, вливаємо олію, воду та горілку. Замішуємо круте тісто.
Накриваємо тісто мискою і даємо йому 40 хвилин постояти на столі.
Тісто відпочило, стало гладким, еластичним, і тепер можна робити чебуреки.
Фарш має бути рідким. Розбавляти м’ясо слід холодною водою, майже крижаною. І фаршу у чебуреках багато не повинно бути.
Відрізаємо від тіста шматочки потрібного розміру і тонко розкочуємо кружок. На одну половину кладемо фарш, приблизно столову ложку і накриваємо другою половиною тіста.
Притискаємо, випускаючи все повітря. Краї пальцями добре зліпити, потім обрізати тарілкою або спеціальним ножем.
Смажимо чебуреки у великій кількості олії. Як тільки побачите білий димок, настав час кидати в олію чебурек. Вогонь середній, щоб чебурек добре просмажився. І не горілий був, і не сирий. Треба стежити.
І ще. Багато чебуреків не треба одразу робити. Один-два і одразу смажити. Тому що фарш рідкий, і тісто може розмокнути. В ідеалі робити чебуреки вдвох. Раніше так і робили. Один робить, другий смажить.
Ну, і ось такі чебуреки вийшли. Так і просять швидше з’їсти. Думаю, цей аромат та смак навіть через екран я вам зуміла передати.
Приємного вам приготування та смачного!
Готуйте із задоволенням та радуйте своїх близьких смачними, ароматними чебуреками. А я бажаю вам і вашим сім’ям миру, міцного здоров’я, великого щастя та взаємної любові!